18009, м. Черкаси
kanc@obllik.ck.ua
Реєстратура поліклініки:   (0472) 31-90-84   
Стіл довідок:   (0472) 31-90-83
Факс: +380 (472) 37-62-92

Туберкульоз - не назавжди!

ТУБЕРКУЛЬОЗ - НЕ НАЗАВЖДИ!

За даними Центру громадського здоров’я, в Україні за 2022 рік кількість уперше зареєстрованих захворювань на туберкульоз, включно з його рецидивами, становила 18 510 випадків, у Черкаській області вперше діагностували туберкульоз у 376 осіб.

Туберкульоз (далі - ТБ) - інфекційна хвороба, що викликається мікобактеріями туберкульозу (бактеріями комплексу Mycobacterium tuberculosis).

Найбільш поширеним є туберкульоз легень, але хвороба може вражати й інші органи та системи організму, крім волосся та нігтів.

 Передається туберкульоз від людини, яка має відкриту форму ТБ (з активним  бактеріовиділенням) до іншої людини повітряно-крапельним шляхом під час кашлю, розмови, чхання. Ризик інфікування залежить від тривалості та інтенсивності контакту та від кількості бактерій, які вдихає здорова людина. Вірогідність розвинення хвороби після контакту з бактеріями залежить від стану імунної системи. Якщо вона не здатна стримувати інфекцію, розвивається туберкульоз.

Туберкульоз — виліковне захворювання, успіх лікування залежить від вчасно розпочатого прийому ефективних медпрепаратів та дисципліни пацієнта у дотриманні всіх рекомендацій лікаря та регулярному прийомі ліків.

Туберкульоз розвивається у приблизно 10% людей, інфікованих бактеріями туберкульозу. Особливо чутливі до туберкульозу люди з ослабленою імунною системою (через хронічні захворювання або прийом певних ліків) та маленькі діти, оскільки їх імунна система ще не сформована. Щоб захистити дитину від важких форм туберкульозу використовують вакцину БЦЖ.

Без щеплення вакциною БЦЖ у дитини, яка підхопить туберкульоз, зростає ризик смерті. Тому цю вакцину вводять так рано — на 3–5 день життя. Це рекомендований вік для вакцинації, однак діти старше 5 днів також можуть бути вакциновані, якщо раніше вони не були щеплені з об'єктивних причин.

БЦЖ — це жива вакцина з настільки ослабленими мікобактеріями, що вони не здатні викликати захворювання. БЦЖ застосовують у багатьох країнах з високою поширеністю ТБ для захисту дітей. На жаль, Україна й досі знаходиться в цьому переліку. Тому так важливо дотримуватись Національного календаря профілактичних щеплень і вчасно захищати своїх дітей від загроз.

Симптоми туберкульозу.

Початок захворювання як правило поступовий протягом кількох тижнів, інколи – місяців. Спостерігається зниження працездатності, загальна втомлюваність, незначний підйом температури тіла до 37–37,2°С, при важких формах - виражена лихоманка, характерна підвищена пітливість вночі, зниження маси тіла без «визначеної» причини. Кашель триває понад 2 тижні, періодичний, як правило з мокротинням, задишка з’являється при фізичному навантаженні, виражена задишка  та кровохаркання спостерігається при важких поширених формах туберкульозу із значним враженням легеневої тканини.

До груп підвищеного ризику розвитку ТБ належать:

1. ВІЛ-інфіковані особи.

2. Особи, які контактують з хворими на туберкульоз (сімейні чи професійні контакти).

3. Особи із захворюваннями, що призводять до послаблення імунітету.

4. Курці, особи, що зловживають алкоголем чи вживають наркотики.

5. Іммігранти та біженці з регіонів з високою захворюваністю на туберкульоз.

6. Особи, що перебувають за межею бідності, безробітні.

7. Особи без визначеного місця проживання.

8. Пацієнти психіатричних закладів.

9. Затримані та особи, які перебувають під вартою або які утримуються чи звільнились з установ виконання покарань, а також особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд.

10. Працівники пенітенціарних установ, психіатричних закладів та працівники закладів охорони здоров’я, які мають часті контакти з хворими на туберкульоз особами, проводять відповідні дослідження та аналізи.

Діагностика туберкульозу.

Діагностика ТБ полягає у визначенні локалізації патологічного процесу, мікробіологічному підтвердженні захворювання на ТБ та ідентифікації збудника, а також обов’язковому визначенні чутливості мікобактерій туберкульозу до лікарських засобів, які застосовуються для лікування.

Для початкової оцінки стану ураженого органу застосовуються найбільш доцільні для кожної локалізації методи візуалізації:

  • ультразвукове дослідження;
  • рентгенографія;
  • магнітно-резонансна та/або комп’ютерна томографія.
  • У людей з підозрою на легеневий туберкульоз, зокрема за наявності тривалого кашлю, для аналізу використовують мокроту, яка досліджується за допомогою сучасного молекулярно-генетичного методу.

У разі виявлення симптомів захворювання необхідно звертатись за медичною допомогою для своєчасної діагностики та призначення лікування. Лікування туберкульозу в України є безкоштовним. Тривала ізоляція не обов’язкова, можливе лікування в амбулаторних умовах.

Використані джерела: інформаційні матеріали ДУ «ЦГЗ МОЗ України».