«Майже 34 тисячі пацієнтів протягом року». Очільник Черкаської обласної лікарні розповів про роботу колективу та потреби медзакладу
Минає третій рік повномасштабного вторгнення. Для медиків Черкаської обласної лікарні цей період – надскладний і водночас – не менш продуктивний. Кількість пацієнтів зростає, тож вони продовжують надання медичної допомоги 24/7 при будь-яких патологіях. А ще – модернізують лікарню, втілюють сучасні технології і загалом розвивають медицину.
Директор Черкаської обласної лікарні Віталій Шило розповів про основні досягнення медзакладу протягом минулого, 2024 року. Про створення нових відділень, закупівлю обладнання, пріоритети та потреби лікарні.
- Передовсім, які основні завдання ставили перед собою та чи вдалося їх досягти?
– Основне завдання закладу охорони здоров’я – це надання медичної допомоги усім верствам населення – як військовим, так і цивільним. Я вважаю, що з цим завданням ми справились. Для себе, як для керівника медичного закладу, я ставив ще одне завдання – це збереження колективу обласної лікарні, створення комфортних умов перебування пацієнтів і персоналу, як медичних працівників, так і не медичних. Це і побутові умови, і обладнання, матеріально-технічне забезпечення. А оскільки лікарня законтрактована з НСЗУ, то одне з важливих завдань – виконання умов договорів по програмі медичних гарантій, підтримання на належному рівні фінансової складової, вчасна виплата заробітної плати.
– Що стосується пацієнтів, то чи збільшилась їх кількість протягом періоду повномасштабного вторгнення?
– Кількість пацієнтів, які звернулись за медичною допомогою, продовжує зростати. Так, у 2022 році проліковано майже 26 тисяч пацієнтів, у 2023 році – 31 тисяча, а в 2024 – майже 34 тисячі пацієнтів. Збільшується і кількість прооперованих пацієнтів. У 2022 році ми прооперували 11 тисяч осіб, у 2023 році – 14 тисяч, а в 2024 році – 15 тисяч пацієнтів. Також зростає кількість оперативних втручань. В 2022 році кількість операцій склала 13,5 тисяч, в 2023 році – 17 тисяч, а в 2024 році – понад 18 з половиною тисяч. Що стосується консультативно-діагностичного центру, то нині спостерігається тенденція до зменшення кількості відвідувань. Так, в 2022 році за консультацією звернулось 129 тисяч осіб, в 2023 – 141 тисяча, а в 2024 році –129 тисяч відвідувань. Лікарі обласної лікарні задіяні в роботі двох ВЛК та експертних командах, тому їх навантаження збільшилось, і ми змушені зменшити кількість лікарів на амбулаторному прийомі з двох-трьох до одного лікаря. Хочу зазначити, що консультації спеціаліста пацієнт може отримати за електронним направленням в будь-якому лікувальному закладі, де є такий фахівець. Консультативні заключення, які отримані в будь-якому іншому закладі, мають таку ж юридичну силу, як і в обласній лікарні.
– Чи розширюєте перелік надання медичних послуг по програмі медичних гарантій з НСЗУ?
- Так, з кожним роком у нас розширюється співпраця з Національною службою здоров’я України. До прикладу, У 2022 році був укладений 21 договір по програмі медичних гарантій, у 2023 – 23 договори, а у 2024 році – 24 договори. Звісно і фінансова складова лікарні зросла. В 2024 році бюджет лікарні склав 636 млн грн. Це кошти, які ми отримали від НСЗУ за пакетними програмами медичних гарантій. Також фінансування відбувалось за рахунок платних послуг, які надає лікарня, обласного, міського бюджетів та благодійної допомоги від наших партнерів як в Україні, так і за кордоном.
– Що саме вдалося поліпшити минулоріч, яке обладнання закупити?
- Запрацював реабілітаційний центр мережі RECOVERY, ініційований та профінансований «Фондом Віктора та Олени Пінчуків». Це значний крок для надання високоякісної реабілітації. Завдяки грантовому проєкту уряду Японії придбаний сучасний екзоскоп для операцій на головному мозку. На 90% забезпечена обладнанням діагностична служба медзакладу. Минулоріч за кошти субвенцій та фінансування програми медичних гарантій НСЗУ ми придбали медичне обладнання на 97 млн. грн. Втім є чимало потреб. Медицина та технології не стоять на місці, тому процес оновлення – безперервний. Ми потребуємо переоснащення клініко-діагностичної лабораторії, дооснащення ендоскопічним обладнанням деяких хірургічних відділень. Необхідно придбати новий МРТ, оскільки наявний працює вже досить тривалий термін. Поліклінічне відділення перинатального центру потребує заміни ультразвукового апарату. Крім того, маємо потребу у розхідних матеріалах для лікування хворих з інсультами, інфарктами, судинними патологіями.
– Якісь ремонти зараз виконуєте?
– Поточні ремонти ми виконуємо, фактично, в усіх відділеннях, які цього потребують. Відбудовуємо інклюзивні санвузли у всіх відділеннях закладу. Цьогоріч запланували відремонтувати декілька відділень. Крім цього, у нас є проєктна документація на капітальний ремонт відділення цереброваскулярної патології та пральні. Щодо ремонтів корпусів, то по програмі «Велике будівництво» завершилось утеплення семиповерхового корпусу, нині утеплюємо перехід до триповерхового корпусу.
– Чи проводили реорганізацію або оптимізацію відділень лікарні?
– Ми реорганізували діагностичне відділення у відділення невідкладної терапії, доукомплектували його лікарями, аби ще якісніше і оперативніше надавати невідкладну допомогу. Створили нові відділення для більш ефективного функціонування лікувального закладу. Окрім цього, постійно відслідковуємо завантаженість ліжкомісць, аналізуємо і плануємо об’єднання відділень. У нас є бачення і плани на майбутнє, але поки не робимо кардинальних змін, оскільки все це потребує фінансових витрат та часу.
– Якісь зміни кадрового потенціалу лікарні відбулись?
– Кадрові зміни – це безперервний процес. Маємо відтік молодих спеціалістів за кордон та в інші регіони України. Але водночас поповнюємо лікарню фаховими спеціалістами. Взяли на роботу провідного щелепно-лицевого хірурга, який є одним з кращих в Україні по реконструктивній хірургії черепа. Продовжуємо підвищення кваліфікації колективу. Минулого року багато спеціалістів стажувалися в різних клініках України та за кордоном. Впроваджуємо новітні технології в хірургічному лікуванні, діагностиці. Працюємо за європейськими протоколами лікування пацієнтів з різними патологіями. Втім, через складну ситуацію в країні маємо навантаження на персонал, в тому числі і психологічне. Зокрема, відчутне навантаження на відділення екстреної медичної допомоги. Тут важливо не гаяти час, а все робити якісно і оперативно, аби врятувати життя. Іноді це важко психологічно. Втім, ми знаємо, заради чого працюємо, і готові допомагати усім, хто цього потребує.
– Як загалом організовуєте роботу, аби максимально ефективно допомагати пацієнтам?
– У нас командна робота. Кожен завідувач відділення на своєму місці планує розподіл фахівців, знає, в якому напрямку буде корисний той чи інший спеціаліст. Або у стаціонарі, або у консультативно-діагностичному центрі. Для мене наш колектив – це найбільша цінність, оскільки саме від досвіду, професійності і людяності кожного працівника залежить вчасне, якісне надання медичної допомоги. Тому надалі спільно дбатимемо і про кожного пацієнта, і про команду.
