Гайморит ‒ захворювання підступне, ‒ наголошує він, ‒ бо пацієнт не завжди може запідозрити, що у нього розвивається ця недуга. Він відчуває загальну слабкість, швидко втомлюється. Підвищується температура тіла, болить голова. З’являються слизові (слизово-гнійні) виділення з носа жовтувато-зеленого кольору: це ознака того, що сформувався запальний осередок. Він безпосередньо близько від головного мозку і його оболонок.
Нелікований гайморит набуває хронічної форми.
Щоб діагностувати захворювання, крім обстеження у отоларинголога необхідно пройти рентгенологічне дослідження носових пазух. Це дає можливість визначити, наскільки небезпечно розвивається гайморит у конкретного пацієнта.
Остерігатися того, що лікар обов’язково рекомендуватиме хірургічні методи, не варто: в арсеналі отоларинголога сьогодні є потужні лікарські препарати й ефективні фізіотерапевтичні процедури. Якщо вчасно звернутися по фахову допомогу, можна уникнути проколу.
У складі комплексного лікування в першу чергу призначається курс антибіотиків, препарати для швидкого зняття набряку слизової та покращення дренажу пазух. Якщо протягом чотирьох днів з початку антибактеріального лікування немає покращення, як правило, замінюють препарат.
Не слід нехтувати також симптоматичним лікуванням, яке допоможе зняти запалення, збити високу температуру, зміцнити стінки судин слизової. Ефективне також промивання носа — з використанням антисептичних розчинів, трав’яними відварами.
Прокол необхідний тільки в тих випадках, якщо у пацієнта високий ризик розвитку ускладнень: в пазухах носа зібралася велика кількість гною і при цьому повністю відсутня можливість для природного його виходу. Лікар може наполягати на хірургічних методах лікування.
Чим небезпечний прокол при гаймориті? Більшість людей вважає, що після нього порушується природний відтік слизу і хвороба може рецидивувати. Однак це не так. Гайморит повертається тільки якщо він був недолікований або якщо людина не дбає про своє здоров'я.
Вагітність і гайморит
Під час вагітності самолікування, відмова від лікування або пізнє звернення до лікаря можуть бути небезпечні для мами — а значить, і для малюка. Окрім того, гайморит веде до нестачі кисню в організмі, що може спричинити гіпоксію плода.
Діагностика захворювання у вагітних дещо відрізняється: їм протипоказане рентгенівське опромінення. Кому-кому, а вагітним до лікаря потрібно звернутися чимраніше, щоб обійтися простими процедурами на кшталт промивань носа і гомеопатичними засобами.
За матеріалами газети „Черкаський край”
