Сечокам`яна хвороба: що потрібно знати?
При відсутності належного лікування, сечокам’яна хвороба викликає хронічний пієліт та пієлонефрит, у занедбаних випадках – гідронефроз та рак нирки. Тому якщо вас турбують симптоми СКХ, не відстрочуйте похід до спеціаліста, каже завідувач відділення урології Віталій Шило.
В урологічному відділенні щорічно проводиться близько 1260 оперативних втручань на сечостатевій системі різного ступеня складності. Також за останні 3 роки значно збільшилась кількість ендоскопічних операцій. А це дає змогу скоротити терміни перебування хворого в стаціонарі, зменшити кількість ускладнень в післяопераційному періоді, поліпшити результати та скоротити тривалість медичної і соціальної реабілітації.
Серед найчастіших звернень пацієнтів до команди наших медиків – є задавнена сечокам’яна хвороба (СКХ). Це захворювання, яке характеризується утворенням конкрементів в органах сечовидільної системи. При сечокам’яній хворобі в нирках, сечовому міхурі може утворюватись пісок, а згодом і камінці. В залежності від хімічної будови, розрізняють декілька видів камінців: урати, фосфати тощо. Найчастіше захворювання вражає пацієнтів віком 22-50 років. За статистикою, саме сечокам’яна хвороба спричиняє близько 30% госпіталізацій у відділення урології.
