18009, м. Черкаси
kanc@obllik.ck.ua
Реєстратура поліклініки:   (0472) 31-90-84   
Стіл довідок:   (0472) 31-90-83
Факс: +380 (472) 37-62-92

Слуховий нерв треба рятувати в перші три дні

У нас в області працює лише один сурдолог - лікар, який володіє знаннями про органи слуху: в обласній лікарні. Це Галина Зайчук. Їй допомагають сурдопедагог, логопед, медсестри, лаборанти. Вони зупиняють процес втрати слуху, повертають здатність чути звуки, аби людина не залишалась наодинці зі своїми проблемами, у своєму світі. На обліку в обласному сурдологічному центрі перебуває 36 тисяч черкащан. Значна частина з них користуються слуховими апаратами.

Часом до нас приїжджають фахівці з Західної Європи з метою просвітництва і з різними благодійними акціями, з діагностичною апаратурою, про яку, як вони думають, ми тут і не чули, ‒ розповідає Галина Зайчук,  керівник сурдологічного центру, головний позаштатний сурдолог УОЗ ОДА. ‒ Та бувають глибоко здивовані, що у нас в обласній лікарні таке самісіньке обладнанням, як і у них: «Interakustik», виробництва Данії. Це аудіометри, імпедансометр, звукопідсилювальні прилади для розвитку мови дітей, для налаштування сучасних комп’ютерних слухових апаратів. У нас кваліфіковані фахівці.

 

Тут діагностують, що зі слухом

‒ Ви в сурдології уже 25 років. Що за цей час змінилося?

‒ На початку моєї роботи слухопротезування проводилося тільки трьома апаратами: були У-2, У-3 і кишеньковий, ‒ пригадує пані Галина. ‒ Це лінійні, аналогові апарати. Вони виручали, але водночас і шкодили слухові, бо на них не можна було підсилити потрібні частоти: підсилювали все, в тому числі шум. Тому люди відмовлялися їх носити. Але ж кращих тоді й не було. За останні 15 років дуже помітний прогрес. Ми слухопротезували новими апаратами навіть семимісячних дітей і зараз бачимо результат: з четвертою групою глухоти ‒ зніми апарат і вони нічого не чують ‒ прекрасно розмовляють і вчаться в масовій школі. Це дуже зворушує і додає бажання й далі працювати.

Раніше як було? Дитина не говорить ‒ нехай спілкується жестами. Але якщо людина змалку бодай чує контур слова, вона буде більш соціально адаптованою. У Черкасах, приміром, у всіх на виду глухі люди, які продають газети. Серед них ті, які зовсім не користуються мовою, і ті, які трохи говорять. Останнім набагато легше порозумітися в соціумі. Це головне, для чого ми одягаємо слуховий апарат: щоб людина вміла користуватися мовою при будь-якому ступені глухоти. 

Зараз набуває поширення такий метод реабілітації, як кохлеоімплантація, ‒ фактично це «штучне вухо», ‒ продовжує обласний сурдолог. ‒ Вживлюють його дітям до трьох років, якщо немає протипоказань і є досвід носіння слухового апарата не менше 6 місяців, щоб розвинулась рухомість стремінцевого м’яза. Це дуже дорого, сам імплант коштує близько 750 тисяч гривень. Але якщо трапляються бюджетні можливості, кохлеоімплантацію роблять у Києві державним коштом. У нас в області проімплантовано 36 дітей ‒ з Черкас, Золотоноші, Шполи.

‒ До яких лікарів звертатись, якщо виникають проблеми зі слухом?

‒ У районах немає можливості обстеження слуху, тож у сімейного лікаря чи у лора треба взяти направлення до сурдолога. Найефективніше почати лікування гострої сенсоневральної приглухуватості в перші три доби, максимум до десяти днів. Якщо необхідно, для діагностування захворювань проводимо УЗД судин, ехоенцефалографію, реоенцефалографію, рентген шийного відділу хребта, МРТ. Слуховий апарат підбираємо після аудіометрії тональної, гральної, імпедансометрії, виявлення показань та протипоказань. Адже кожен слуховий апарат має свою частотну характеристику, один і той же не може підходити всім підряд.

 

Коли у дитини перевіряти слух?

         ‒ Якщо малюк не реагує на звуки, не розмовляє або розмовляє гірше, ніж однолітки, не вимовляє звуків, пропускає закінчення слів ‒ це тривожний дзвінок! Як і те, що дитина чує розмову, але не може до пуття зрозуміти, про що йдеться, часто перепитує, голосно говорить, голосно включає мультики, відчуває труднощі під час телефонної розмови, погано чує будильника. В таких випадках варто звернутися в сурдологічний центр  обласної лікарні.

‒ Які особливості слухопротезування дітей? 

‒ Якщо для дорослих досить відновити здатність  упізнавати мовні сигнали, то дітей спочатку треба навчити сприймати звуки. Для цього їм потрібна повна інформація про акустичні властивості мовних сигналів. Для маленьких пацієнтів використовуємо тільки цифрові високотехнологічні  слухові апарати з комп’ютерним налаштуванням. Обов’язковий елемент до слухового апарата ‒ індивідуальна вушна вкладка (виготовлена по зліпку слухового проходу). В обласному сурдологічному  центрі є можливість її виготовити. Наступний етап ‒ заняття з розвит­ку мови. Навчає дітей сурдопедагог з багаторічним досвідом Ірина Баленко.

 

При яких захворюваннях буває порушення слуху?

‒ Воно може бути вродженим, через спадковість (половина глухих дітей мають спадковий х-ген, що передається через х-хромосому), захворювання, перенесені матір’ю під час вагітності, загроза викидня, патологічні пологи, недоношеність (а зараз рятують навіть 500-грамових), резус-конфлікт матері та дитини. Буває, одне з двійні, народженої після екстракорпорального запліднення, недочуває.

Причини набутої втрати слуху ‒  запальні та незапальні захворювання середнього вуха (отити, отосклероз, хвороба Меньєра), вірусні інфекції (ГРВІ),  травми, порушення мозкового кровообігу, прийом ототоксичних препаратів (особливо при лікуванні туберкульозу), інтоксикації. Приглухуватість ‒ це професійне захворювання водіїв, трактористів, поштовиків, зв’язківців, музикантів, працівників котелень, вчителів (у більшості педагогів після 40 років є зниження слуху). З віком у людей понижується слух внаслідок різних перенесених захворювань. Літніх людей зазвичай приводять рідні, адже втрата слуху ‒ процес безболісний, та інших членів сім’ї дратує перепитування, а  збільшення гучності телевізора негативно впливає на слух усієї родини.

Якщо звукові імпульси на слуховий нерв не поступають, він поступово відмирає. Слуховий апарат стимулює нерв, змушує його працювати. На жаль, наші люди соромляться його носити. Розуміння необхідності користуватися ним з’являється через десятиріччя втрати слуху, коли найсучасніші й найдосконаліші слухові апарати виявляються неефективними.

 

І шумить, і гуде ‒ у вухах

‒ Остеохондроз, високий тиск ‒ чи можуть вони викликати приглухуватість? 

‒ Один із симптомів судинної патології  ‒ шум різного характеру у вухах, який може зникати і з’являтись. При порушеннях кровообігу в шийному відділі через дегенеративні захворювання хребта (в народі ‒ остеохондроз) порушується живлення внутрішнього вуха, слухових рецепторів ‒ волоскових клітин завитки. Зараз приходять молоді, які ведуть сидячий спосіб життя ‒ постійно в комп’ютерах, у смартфонах, ‒ з односторонньою глухотою.

‒ Як впливає на вухо дов­га розмова по мобільному?

‒ Може виникнути спазм судин. А це ‒ те саме погіршення кровопостачання внутрішнього вуха.

 

Неправильно підібраний апарат може призвести до інсульту

‒ Зараз багато фірм продають слухові апарати без обстеження пацієнтів, лікарської консультації. Як ви оцінюєте це сучасне явище?

‒ Люди шукають дешевих приладів. Але при цьому ні­хто їх не застерігає, що неправильно підібраний, несертифікований слуховий апарат може призвести до інсульту, гіпертонічного кризу, порушення роботи вестибулярного апарату, до головного болю, дерматитів, алергічних реакцій.

Не кажуть у приватних кабінетах і того, що апарат дорогий — це не завжди ознака якості. Сучасні підсилювачі слуху мають різні додаткові функції, і кожна здорожує апарат на 1,5-2 тисячі гривень. Скажімо, є з дистанційним управлінням, з ефектом аудиторії. Та людині похилого віку не потрібен такий ефект (на відміну від викладача чи депутата) — йому б лише комфортно спілкуватися з ріднею та дивитися телевізор.

‒ Чим вас приваблює багаторічна робота в сурдології? ‒ цікавлюсь у медсестри Раїси Гірніченко.

‒ Ми вчимо людей користуватись слуховими апаратами і наша з ними співпраця триває роками. Коли треба добитися належного сприйняття звуків дитиною ‒ наші спеціалісти працюють з маленьким пацієнтом і його батьками. У нас на обліку, бува, стоять цілими родинами: ми лікували батьків, тепер їхніх дітей, а то й онуків.

‒ Учора приїжджав наш пацієнт Женя: з двох років він був у нас під доглядом сурдолога ‒ глибока втрата слуху, носить апарат, ‒ додає Галина Зайчук. ‒ Уже закінчив інститут, зараз живе в Києві. Та чергову заміну слухового апарата у жодній з медустанов, навіть столичних, не зміг зробити якісно і при­їхав до нас. І нам було приємно його бачити.

За консультацією необхідно звертатись: м.Черкаси, вул.Менделєєва, 3, комунальний заклад «Черкаська обласна лікарня», сурдологічний центр,                   тел. (0472) 45-71-96.

 

За матеріалами газети „Черкаський край”